Насадження, посадка дерев та кущів

ПОСАДКА І УДОБРЕННЯ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ

 

Якість приживання плодових саджанців, їх нормальний ріст і розвиток, врожайність і довговічність дерев у значній мірі залежать від комплексу агротехнічних вимог: правильної підготовки посадочних ям та саджанців до висаджування, пе­редсадивного удобрення, якості посадки, поливання, обрізу­вання тощо.

 

Строки. Посадка плодових дерев. У західних областях України висаджувати плодові дерева яблуні і груші можна як восени (кращий строк перша декада листопада), так і весною до початку розпускання бруньок. Оптимальні строки весняна посадка плодових дерев - перша половина квітня. Кісточкові куль­тури - вишню, черешню, абрикос, сливу, великоплідну али­чу, персик і грецький горіх - краще висаджувати ранньою весною до початку набубнявіння бруньок.

 

Підготовка ям для посадки, удобрювання. При осінньому садінні дерев ями викопують за 10-12 днів, а при весняному, щоб запобігти висиханню грунту,- - за І--2 дні до посадки. Для яблуні, груші та грецького горіха їх діаметр 80-100 см глибина 60 см, а для кісточкових - діаметр 80 см, глибина 50 см. У посадочні ями для зерняткових порід вносять по 150 г суперфосфату, 100 г калійної солі та аміачної селітри і по 8 - 10 кг. перегною, і такі ж норми мінеральних і органічних добрива вносять і при садінні для кісточкових порід. Органічні і мінеральні добрива в ямі рівномірно перемішують з землею верхнього шару грунту. Після цього ями на 2/3 об'єму засипають на конус верхнім шаром грунту. Перед висаджуванням корені саджанців вмочають у бовтанку, виготовлену з суміші землі чи глини з коров'яком.

 

Техніка насадження дерев.

Саджанець у яму ставлять вертикально, спрямовуючи викривлення штамба в ряд, а корені рівномірно розподіляють по конусу землі. Засипають корені пухким во­логим грунтом і добре ущільнюють його, щоб не було порож­нин між корінням. Саджанці, щеплені на насіннєвих підще­пах, висаджують так, щоб коренева шийка (місце переходу штамба в корінь) була розміщена на 3-4 см вище поверхні грунту. Саджанці на вегетативно розмножуваних слабо­рослих підщепах ставлять на конус землі так, щоб місце щеп­лення було на 3-4 см вище поверхні грунту. Деревця з про­міжними вставками карликових підщеп ставлять на конус землі так, щоб щеплення проміжної вставки на сіянець було розміщене на рівні поверхні грунту, тобто сама вставка не заглиблювалася у грунт. Навколо посадженого деревця роблять ямку і поливають з розрахунку 10 - 12 л води на яму. Як тільки вода вбереться, ямку мульчують перегноєм або верхнім шаром пухкої землі. Через 2-3 дні після осідання землі деревце підв'язують способом «вісімки» до кілків, ви­сота яких не повинна перевищувати висоти штамба.

 

Післясадівне обрізування дерева.

Післясадивне обрізування є початковим етапом закладання і формування крони. Неза­лежно від строків посадки саджанці обрізують весною до по­чатку розпускання бруньок. Надземну частину однорічних саджанців зрізують на 20-25 см вище висоти штамба. Так, якщо в яблуні на середньо рослій підщепі висота штамба ста­новить 60 см, то висаджені однорічні саджанці обрізують на висоті 80-85 см від поверхні грунту. Роблять це садовим ножем на добре розвинуту бруньку. При правильному зрізі його площина починається на рівні нижньої частини бруньки і закінчується на рівні її верхівки. У зоні штамба всі бокові розгалуження вирізують на кільце. Коли на штамбі почи­нають проростати бруньки (перша декада травня), їх, щоб не утворились нові пагони, видаляють вручну. Штамб після цьо­го стає гладеньким, і вирізувати /пагони ножем більше не потрібно. Саджанці грецького горіха після посадки не вкорочують. При доброму догляді деревця вже в рік посадки дають приріст пагонів до 40-60 см. У таких дерен закла­дають крону і починають її формувати.

 

Удобрення молодих плодових дерев. Щоб посилити ріст Молодих плодових дерев, прискорити плодоношення, їх удобрюють як  органічними, так і мінеральними добривами, Якщо перед посадкою дерев у посадочні ями внесли достатньо органічних  і мінеральних добрив, то в перший рік вегетації дерева не удобрюють.

На 2- 3 рік після посадки рано весною вносять тільки азотні мінеральні добрива з розрахунку 40г аміачної селітри або 30 г синтетичної сечовини (карбаміду)  на 1 м2 пристовбурного круга. Починаючи з 4-го року після посадки плодові дерева підживлюють калійними і фосфорними добривами. Калійні (калійна сіль 30- і 40% - на) добрива вносять по 12-15 г, а фосфорні (суперфосфат) - по 8-10 г діючої речовини на 1 м пристовбурного круга. Найціннішим органічним добривом для плодових дерев є гній. Його вносять починаючи з 3-го року після посадки з розрахунку 5-6 кг на 1 м2 пристовбурного круга. Добрий ефект дає удобрення плодових дерев гноївкою та пташиним, особливо курячим, послі­дом. Гноївку краще використовувати при підживленні пло­дових дерев у весняний період перед цвітінням. Гноївку вно­сять в чистому виді або у 3-4 рази розводять водою. Сухого курячого посліду дають по 0,3 кг на 1 м2 удобрюваної площі При весняному підживленні курячий послід розбавляють водою (1 кг в 10 л води).

Удобрення плодоносних дерев. Починаючи з 5-го року після посадки плодові дерева удобрюють повним мінеральним добривом: азоту - 15-18, фосфору - 8, калію - 12 г поживної речовини на 1 м2 удобрюваної площі. Один раз у 2 роки вносять по 6-8 кг гною на 1 м2 пристовбурного круга.  Ефективним і швидкодіючим добривом, особливо при піджив­ленні після закінчення цвітіння дерев, є висушений і перемелений пташиний послід. На один м2 пристовбурного круга вно­сять, рівномірно розсіваючи по площі, 0,3 кг порошку пташи­ного посліду. Добрий ефект дає підживлення плодоносних де­рев у весняний період гноївкою з розрахунку 0,8 - 1 л на 1 м2 площі. Мінеральні добрива вносять щороку (азотні - весною, калійні і фосфорні - восени), а гній - восени. При цьому як органічні, так і мінеральні добрива обов'язково за­гортають у грунт.

Мінеральні добрива, які використовують для удобрення плодових культур (табл. 2). За наявністю елементів живлення розрізняють прості і складні мінеральні добрива. Прості мають один елемент живлення, складні - 2 або 3. Рінні види добрив вміщують неоднакову кількість елементів живлення. Та частина добрив, що засвоюється рослиною, називається діючою речовиною і позначається хімічними знаками: Азот - N. фосфор - Р2О5 калій - К2O. Діюча речовина подається у процентах. Норму внесення мінеральних добрив визначають так. Наприклад, на 1 м2 удобрювальної площі рекомендується внести 12 г калію у діючій речовині.

Тоді норма калійної солі з вмістом 40% K2O становитиме: 12*100/40 = 30г.

 

Утримання грунту в міжряддях дерев.

У міжряддях колектив­них і присадибних садів, як правило, вирощують різні овоче­ві культури, картоплю, суниці; Тому грунт тут завжди треба утримувати в пухкому і чистому від бур'янів стані: Поблизу штамбів, особливо карликових дерев, його розпушують (перекопують) на 8-10 см, щоб не пошкодити коренів. Часто колективні сади розміщені на схилах, на яких інтенсивні атмосферні опади змивають і розмивають верхні шари грун­ту. Міжряддя садів на таких ділянках краще утримувати під культурним задернінням, яке полегшує догляд за грунтом і плодовими рослинами. Задерніння також сприяє інтенсивнішому забарвленню плодів, підвищує їх лежкість і вміст в них вітаміну С та цукру. Найкраще для культурного Задер­ніння міжрядь у колективних садах використовувати суміш багаторічних злаків (тонконіг лучний, вівсяниця лучна, райграс пасовищний).  Норма висіву - 3 г на І м2 площі. Висі­вають трави ранньою весною, загортаючи насіння в грунт на глибину 1 см. Траву в міжряддях садів скошують через кожні 2 тижні, залишаючи її на мульчу. При утриманні міжрядь са­дів під задернінням норму внесення азотних добрив слід збільшувати у 1,5-2 рази. Так, на 1 м2 удобрюваної площі дають по 60-80 г аміачної селітри, або по 45-60 г синте­тичної сечовини.